Уроки природознавства

Творча робота 
“Формування предметних і міжпредметних  компетентностей на уроках природознавства в 1-4 класах “

"Людина була і завжди залишиться сином природи, і те, що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її прилучення до багатств духовної культури"

           В.О. Сухомлинський

У природі В. О. Сухомлинський вбачав вічне джерело дитячого розуму, фантазії, словесної творчості. Великий педагог прагнув, щоб яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед поля, на лузі, біля річки,в гаю.

Природа- це Батьківщина, дім наш. Поруч з нами тут живуть діти,і ми маємо вчити їх любити природу, відчувати серцем її красу, виховувати бажання охороняти й примножувати все, чим багата рідна земля.

Саме тому я навчаю школярів не лише дивитись, а й слухати, доторкатись, тобто сприймати об’єкти і явища всіма органами чуття : тільки тоді побачене в дитинстві міцно закарбується у пам’яті людини. Застосовую для цього насамперед ті форми і методи, що передбачають дослідницьку діяльність учнів, самостійне  здобування знань. Звичайно, в моєму арсеналі –гербарії, колекції, навчальні картини, таблиці, ілюстрації до книг, листівки тощо, які можна використати з вигадкою і не без користі. Однак ніщо не замінить безпосередніх спостережень за навколишнім – під час екскурсій чи в класі, за допомогою натуральних об’єктів. Недарма цей метод – один з основних при вивченні природознавства. Читання книги природи – не просто цікаві, захопливі прогулянки. Це уроки мислення під відкритим небом. Такі заняття є передусім багатою скарбничкою для уроків розвитку зв’язного мовлення.

Наводжу орієнтовну тематику таких занять, проведених у 1-2, 3-4 класах.        

1 клас                                                                                                                          

Куди поспішає весняний струмочок? Чи побувала вже чарівниця-весна на річці? Чи прийшла вже весна-красна до нашого гаю? 

2 клас

Осінні пригоди у нашому парку. Природа чекає зими. Перші сніжинки. Пташки взимку. Пробудження природи навесні. Пролісок. Калина прокинулася! Рости, вербичко! Роса на траві. Весняна пісня поля. Живе й неживе у природі.

3-4 класи                                                                                                                     Сонце – джерело життя на землі. Як подорожує краплинка води? Осінні дивинки у нашому гаю. Зелений листок – сонячна комора. Чи готується річка до зими? Звідки беруться крижані сніжинки на шибках? Хмуриться зимовий ранок. Як дерево живе взимку? Рибка в акваріумі. Перші кроки весни.Похмурий ранок над річкою. Зернові рослини. Бджілка на яблуневій квітці.

    
Живе споглядання, колективне спостереження, сприймання природи організовую так, щоб діти відчули потребу пильно придивитися до навколишнього, помітили поруч дивне і загадкове; привертаю увагу до яскравих барв, звуків природи, де криються тисячі запитань.

        
Обраний для постійних спостережень улюблений куточок природи стає школою сприймання, фантазії, мислення, словесної творчості. Сюди приходять діти  і золотої осені, і в заметіль, і напровесні. Саме на уроках під блакитним небом тісно переплітаються з природознавством і рідна мова, і читання, і музика, і образотворче мистецтво, трудове навчання і навіть математика.

        
Золотої осені під сонячним промінням березові листочки виблискують, переливаються, ніби дзвенять від подиху вітру. Як передати свій подив? Як знайти те слово- образ, щоб змалювати  білокору красуню. І школярі на моє запитання “Яка берізка?”-дружно відповідають:

-Білява,у золотому вбранні, золотокоса, заплела у коси золоті стрічки, ніби купається в осінньому сонечку,ніби жар-птиця розсипала своє диво-перо.

-Яку пісню виспівує тонке, довге березове гілля? ( Ніжну, дзвінку, радісно-журливу, здається , ніби з журбою радість обнялась). Чому радіє берізка?Про що тужить?Що шепоче теплому вітрику?

Зимової пори берізка вся опущена інеєм. Яким стало деревце?Кого нагадує? (Наче снігуронька, закуталася в білу пухнасту шубку, надягла білі рукавички, запнулася білою вовняною хустиною і дрімає).

Спрямовуючи колективну дитячу діяльність, заохочую творчі знахідки одних, уточнюю образні вислови інших, пропоную свої варіанти . І водночас постановкою проблемних завдань залучаю дітей до колективного оцінювання дібраних мовних засобів.

          -Які слова, наче фарби, малюють пишну красу осінньої берізки? Чи вдале порівняння зимової берізки зі Снігурочкою? Чому?

            -Які слова малюють біле пухнасте деревце ? Чому вони дібрані влучно?

( Закриємо очі – і перед нами наче оживає змальована картина. Сніг справді пухнастий, іскристий, ніби біла шубка...).      

        -Які слова дібрано невдало? ( Берізка гарна, красива. Ці слова дуже загальні, не дають уявлення про осінні чи зимові барви берізки).

          Таким чином, зацікавлюючись творенням образних висловлювань, учні не вдовольняються першим- ліпшим словом, прагнуть віднайти виразне, доцільне , врешті- самобутнє.

          Те, що колективно спостерігають школярі, важливо одухотворити казкою, поезією,музичною мелодією, драматизацією. Вводяться також елементи предметно- практичної , ігрової, дослідницької діяльності – якщо мислити дитині допомагають руки, то загострюється сприймання, активізується думка.

          В осінньому саду зупинилися перед яблунькою. На ній червонобокі яблучка. Виграють поміж листям, сміються до сонця.Учні розглядають, діляться враженнями.

         - Діти, намалюйте кожний те, що хоче, -  пропоную вже у класі,і кожен, відтворюючи побачене, додає щось своє, вкладає в малюнок індивідуальні риси сприймання, уяви, мислення.

        На одному малюнку невисока крислата яблуня,на ній - велике,червоне,аж сяюче яблуко.На іншому – велика- превелика  бджола кружляє над деревцем. Кожному хочеться розповісти про те, що намалював. Крім того, учні придумують образні заголовки до своїх малюнків:

Зелені листочки і червоні яблучка. Навесні білі квіти, а восени червоні яблучка. Сонечко пестить яблучко, а гілочка гойдає.

Так у ході колективної роботи воєдино зливаються словесні та графічні образи, народжені уявою, розвивається здатність у дітей вичленовувати ознаки спостережуваного, виділяти в ньому головне і зображувати його словом.Колективні спостереження за навколишнім доцільно поєднувати з індивідуальним. Тому постановкою завдань спонукаю дитину пильно придивитися до розмаїття барв, форм, звуків природи, змін та залежностей у ній:

Що ти помітив у природі не таким, як було вчора? Де ти вже помітив перші кроки осені (зими, весни )? Чи побувала весна красна у нашому гайку, на річці, у садку, у полі? Які пташки відлітають у вирій першими, останніми? Чому? Які дерева першими прокидаються від зимового сну?

        
Свої знахідки, враження діти передають малюнками, стислими записами у спеціальних  книжечках для спостережень, виготовлених на уроках праці.

На перших сходинках розумового розвитку, коли дитина вчиться розглядати предмети і явища та створювати образи в уяві, духовне спілкування з природою вносить могутній емоційно-естетичний струмінь у процес сприймання. Система проблемних завдань тут  має на меті пробудити уяву, фантазію учнів:

-Що нагадують золоті сонячні іскорки, що сипле сонечко на дерева?( Певно, могуті ковалі на золотому кувадлі залізними молотами кують вінок для сонечка. А з-під молотів летять і летять іскорки).

-Що ви бачите у хмарці ?

 – Що намалювала тітка Віхола на снігових заметах ?

 –Якими візерунками прикрасив Мороз скло твого віконечка?

 – Кого нагадують могутні сосни і молоді сосонки у величезних заметах?( Неначе казкові велети і маленькі дбрі гномики).

–Яку казкову історію розповідають могутня сосна молоденькі дубок,клен,берізка, які ростуть край лісу?

- Про що шепочуться осінні листочки?

-З ким розмовляє вербичка своєю вербовою мовою?

-На що схожі крапельки роси? (На кришталеві кульки,ніби хтось розсипав блистинки). Хто ж розипав блистинки? (Ніч,туман. Морозенко молодий пробіг і залишив свої сліди).

  -Що нагадує пісня жайворонка в полі?..

Кожна дитина у ході колективного міркування не лише сприймає побачене,почуте,а й додає до реального від власної фантазії, вкладає в образ щось особисте. Це і є художній ,поетичний елемент мислення. Подив перед красою,таємницями навколишнього, живі образні уявлення,здобуті під час спілкування із природрю, стають надійним грунтом, на якому розвивається уміння проникати у сутність явищ,їх залежності,переходити від конкретного факту, предмета, явища до абстрактних узагальнень. Самі запитання, що виникають у дітей  в ході ознайомлення з природою, сприяють успішному протіканню процесу від конкретного до абстрактного.

   -Чому взимку немає блискавки і грому? Звідки беруться хмари?Чому вітер зі сходу приносить посуху, а з заходу - дощ?Чому перед дощем ластівки літають низько над землею? Чому восени жовтіє листя?

Колективно розв’язуючи безліч подібних”чому?”, діти у різноманітних формах, яскравих барвах і звуках природи знаходять причинно- наслідкові залежності, вчаться оперувати абстрактними поняттями.

Як правило, екскурсії пов’язані із сезонними змінами в природі та праці людей і підпорядковані завданням того чи іншого розділу програми.

...До лісу другокласники йдуть через шкільний сад,спостерігають за рослинами обабіч дороги. Ось відцвілий молочай, ось петрів батіг, землю поміж соснами вкриває синьоокий верес. Називаємо й інші рослини, які зустрінуться нам у саду, в лісі. Всі вони будуть згадані завтра на уроці позакласного читання, коли опрацьовуватиметься тема “Осінь щедра господиня”.

Та чи може дитяча пам’ять осягнути такий великий потік інформації?Звичайно ж, ні. Тому ми беремо по 2-3 рослини в клас, щоб дізнатися більше про кожну з них,звернушись до довідників, зокрема “Трав’янисті рослини” С. С. Морозюка та В.В.Протопопової, а також енциклопедичного - “Лікарські рослини” М.М. Гродзінського. Тож цікаві відомості вирішили виписувати. Так і з’явилися в нас спеціальні картки з різних тем.

     Багатий матеріал нагромаджено про лікарські рослини. Діти чимало довідалися про історію використання цілющого зілля, про деякі традиції народної медицини. З допомогою карток вони швидше запам’ятовують різні назви, лікувальні властивості.

           Під час осінньої екскурсії в ліс серед дерев учні побачили кущі. Та назвати змогли лише шипшину. Вовчих ягід, глоду,терну, ожини не знав майже ніхто. Не одного з сільських дітей бабуся поїла цвітом бузини при кашлі, але вперше почули,що молоде листя цієї рослони, прикладене до хворих місць, здатне втамувати біль, і цими ж листками, звареними у молоці, лікують опіки й попрілості.

          Тому, використавши довідкову літературу і малюнки ягід осіннього лісу, ми виготовили спеціальні картки. Окрім звичного домашнього завдання,діти мали взяти опис тієї рослини,якою зацікавились, прочитати матеріал або переписати його в зошит, щоб на наступному уроці розповісти всьому класу.

        
Минув час – і всі другокласники дізналися про цілющі властивості горобини, калини,чорної бузини, глоду, терну, а також журавлини та брусниці, які ростуть на Поліссі. Ці знання в наступних класах розширюються, доповнюються. Так, третьокласникам розповідаю, що калина є символом любові до рідного краю, до неньки-України. Це пам’ять про матір, про тих, хто не повернуся до рідного дому. Чимало пісень, загадок, легенд про калину знайшли до уроку самі діти. Тож ознайомлення з кущем вийшло далеко за межі курсу природознавства.

            Наступну осінню екскурсію в ліс ми присвячуємо збиранню грибів. Проводимо її у вихідний день. Але як іти по гриби не знаючи їх, не вміючи розрізняти їстивні та отруйні?Тож до екскурсії ретельно готуємось, використовуючи малюнки, ігри, загадки.А вже в лісі закріплюємо знання про гриби, правила їх збирання.

            Узимку всім класом школярі несуть гостинці лісовим мешканцям. По слідах можна спробувати впізнати, хто пробіг по свіжому сніжку,а заразом і поговорити про те, хто як зимує. У класі на учнів чекає серія карток про зимівлю тварин, на уроці позакласного читання вони ознайомляться з казкою О. Буценя “Чи є зима?”. Цього вже достатньо, щоб запам’ятати, як зимують ведмідь, борсук, заєць, жаба, лось, вовк.

           До складання карток з теми “Птахи” нас спонукало прослуховування п’єси  “Квітень. Жайворонок” з альбому П. І. Чайковського “Пори року”. Дуже вже

захотілося дітям більше дізнатись про жайворонка, чий спів і трепет крилець вони щойно почули в чарівній мелодії весни, а також і про інших пернатих. Розгляд малюнка пташки обов’язково супроводжую прослуховуванням записів пташиних голосів, сподіваючись, що завдяки цьому мої вихованці краще орієнтуватимуться в царстві пернатих.

         Тільки-но пригріє весняне сонечко – знову йдемо в ліс. Цього разу, щоб ознайомитись з ранньоквітучими рослинами, заріпити правила поведінки на лоні природи. Перша весняна екскурсія – наприкінці лютого чи в березні, лиш тільки проклюнуться підсніжники – провісники весни. Найкраще описала її учениця Поліщук Мартуся : Ви чули новину? Ми йдемо у весняний ліс! Позаду залишилося наше село. І ось нас приймає у свої обійми ліс. Гірко пахне торішнє пріле листя. По-весняному лагідно світить сонечко. Але що це виглядає з-під сухого листя ?Чиї це білі голівоньки кивають нам, вітаючись ?Та це ж підсніжники!Здорові, міцні, чистенькі, ніби вмиті холодною сніговою водою. Ми довго милувались першими вісниками весни, пестили, голубили їх. Додому принесли лише кілька квіточок: рідну природу треба берегти!

       У лісі діти розглядали підземну частину підсніжника – цибулину: в ній міститься запас речовин, які живлять рослину, поки не прогріється земля.  Ознайомлення з іншими ранньоквітучими рослинами: гусячою цибулькою, анемоною,медункою відбувається в шкільному саду,коли вже розтанув сніг. А про шафран, сон, ряст учні довідуються з карток і малюнків.

Така систематична робота допомагає школярам поглянути на природу іншими очима,вчить відчувати її красу, передавати побачене в описах. Ось один з них – третьокласниці Кренцель Яни.                                                                              

       Весна! Все прокидається, все радіє ясному сонечку, гарним квітам. З весняних квітів, які цвітуть на клумбі, мені подобається нарцис. Він трошки схожий на підсніжник. У нарциса довге стебло, листочки теж довгі, гострі. У квіточки є шість біленьких, як сніг, пелюсточок. Вони наче метелики, що от-от здіймуться в повітря. Коли повіє вітерець, нарциси кивають голівками , наче промовляють:” Люди, подивіться на нас, нюхайте і будьте добрішими! “                                           

      Дуже  радію, читаючи такі дитячі рядки,перейняті красою навколишнього, завжди підтримую своїх вихованців у природоохоронних справах, сподіваючись,що зерна любові потраплять у підготовлений грунт і дадуть добрі сходи.

Математичні задачі з природничим сюжетом

      Часто доводиться чути від учнів, що математика – нецікавий і важкий предмет. Можна навіть простежити, як змінюється їхнє ставлення до цього предмета в процесі навчання. Стикаючись з першими труднощами , не отримуючи вчасної допомоги, діти перестають розуміти матеріал. Щоб цього не сталося, треба вчасно помітити, коли починає втрачатися інтерес до предмета. У багатьох дітей це трапляється уже наприкінці 1 класу. Чим же замінити казкових персонажів на уроці математики, якихдіти вже переросли?  Звичайно, тим цікавим, дивовижним, що є в реальному житті. Один із можливих варіантів – використання природничо-наукового матеріалу, особливо в плані охорони природи.

Ось зразки таких задач.

1.Скільки очей у морського їжака, якщо у нього на три ока більше ніж у звичайного лісового?                                                                                                        2.Довжина дзьоба у лелеки – 19 см, а в чаплі – на 6 см менша. Який завдовжки дзьоб учаплі? 

3. Роги плямистого оленя мають    довжину 9 дм, а в гірського козла - на 6 дм довші. Яка довжина рогів у гірського козла?

4. Діти посіяли моркву і чекали перших сходів. Коли    пройшло   8 днів залишилось чекати ще 6. Через скільки днів після посіву проростає насіння моркви ?

5. У сім’ї їжака     вивелося   5 дитинчат,   а   в сім’ї хом’яків – 12. Постав запитання і розв’яжи задачу. 

6. Щоб   полити   одне    молоде  деревце  яблуні, треба принести 12 відер води. Тато приніс 6 відер, дідусь – 3. Скільки   відер   води  ще залишилося принести? Розв’яжи задачу двома способами.                                                                      

7. Взимку до лісової годівниці   із сіном приходить   9 лосів і 12 косуль. Одного   дня Сашко   налічив   5 лосів,  а косуль – на 2 більше. Скільки косуль ще може прийти до годівниці? Яке число в цій задачі зайве ?

8. Для лісових мешканців поклали 29 кг солі-лизунця. 15 кг  солі злизали лосі, 8 кг – косулі, а решту солі – інші мешканці лісу. Скільки    кілограмів солі злизали не лосі? Не козулі? Не лосі і не козулі? 

9. Бегемот з’їдає за добу 40 кг трави, а корова  може з’їсти стільки трави, скільки два бегемоти. Скільки трави з’їсть за добу корова ? 

10. У вовка – 42   зуби,   у ведмедя – стільки ж,   а в їжака – на 6 зубів менше,  ніж   у лисиці. Скільки зубів у їжака, якщо у лисиці – стільки ж , як у ведмедя?

11. Ідучи з лісу, школярі залишили вогнище. Виникла пожежа, яку погасили через 8 годин. Скільки кілометрів лісу знищила пожежа, якщо вогонь рухався зі швидкістю 4 км на годину? 

12. Скільки очей у павука, якщо у чотирьох павуків -32 ока?

13. Для вирощування саджанців вишні кісточки висівають на відстані 9 дм одна від одної. Скільки саджанців можна посадити у ряду завдовжки 18 дм?

14. Серед птахів,  що гніздяться  в дуплах, 50 видів  споживають  комах  і 10 видів – мишей. У скільки  разів   більше живе у дуплах    комахоїдних   птахів, ніж тих,   що живляться мишами? 15. Бобер  може  не  дихати   під водою 15 хв, а кашалот – у 4 рази довше. Який   час може перебувати під водою кашалот?

16. Білка-летяга   одним   стрибком   долає   відстань 60 м. Скільки   разів    потрібно стрибнути   звичайній   білці, щоб   подолати таку відстань, якщо довжина її стрибка 15 м?                                                                                                17. Лось    чує   нюхом   мисливця   на  відстані 500 м, а на слух – удвічі далі. На якій відстані лось чує вухом мисливця?

18. Синиця   з’їдає   за   добу  стільки комах, скільки важить сама. За місяць (30 днів) вона знищує 600 г комах. Яка маса синиці? 

19. Комар робить крилами  1000 змахів  за  секунду, це  в 5 разів більше, ніж бджола. Скільки змахів крилами за секунду робить бджола?

20. Маса новонародженого   слоненяти 130 кг, він   на 1870 кг   легший   за   дитинча синього кита. Яку масу має новонароджений синій кит?

21. Шпаки  за  день приносять у гніздо  близько 800 комах. Пташенят треба годувати 22 дні. Скільки шкідливих комах з’їдають шпаченята одного гнізда?

22. Бурундук  запасає  на  зиму  до  6 кг  зерна,  приносячи  його  в  нору  в  защічних мішечках. За один  раз бурундук  приносить 10г  зерна. Скільки  кілометрів  повинен подолати бурундук, якщо відстань від нірки до поля 2 км?

23. Кажан – літаючий звір. Довжина  його тіла становить 11 см, з яких 4 см припадає на хвіст. Яка довжина тулуба кажана? 

24. Шишкарі   виводять  пташенят  узимку. Мати-шишкариха   сидить   на   яйцях 13 днів, та   ще  5 днів обігріває   вилуплених   пташенят. Скільки   всього днів   вона не сходить з гнізда ?

25. У густому  лісі  за 30 років  ялина виростає на 23 дм, а на узліссі за цей самий час – на 10м. На  скільки  вища  ялина  на  узліссі, ніж у  гущавині? Поміркуйте, чому   в гущавині ялина росте повільніше?                                                                 

Зв’язок уроків української мови і природознавства як засіб розвитку мовлення учнів                                                                                                                                                                                                                           

        Можливість і необхідність зв’язку уроків української мови з іншими навчальними предметами зумовлюється в першу чергу, спільними завданнями з розвитку мовлення: збагачення словникового запасу, оволодіння умінням правильно і точно вживати слова тощо.                             

               

        З практики відомо,що на уроках природознавства перевага надається індуктивному способу засвоєння понять: спочатку в учнів створюється конкретне уявлення про новий предмет, а узагальнюються ці уявлення логічним визначенням,описом або характеристикою. Школярі легше осмислюють асоціативні зв’язки як між поняттями,так і між словами, що їх означають.

          Щоб привчити учнів уживати слова- терміни у належному значенні, не звужувати поняття при конкретизації їх ,доцільно закріпити, активізувати термінологію в практичній роботі, в лексико-граматичних вправах, у зв’язному мовленні. Таким чином виникає потреба зв’язку між уроками природознавства та української мови.

              На уроках мови практикую різноманітні словниково-логічні вправи.

1.Виділення певних термінологічних назв із ряду інших.                                                         Виписати іменники, що означають назви птахів, визначити їх рід, число, відмінок. Чому текст має такий заголовок? 

                             Мешканці лісу зустрічають весну 

     Раніш від інших мешканців лісу помітили початок весни синички та довгохвості вівсянки. Синички швидко перелітали з гілки на гілку, шукали в складках кори жучків,черв’ячків, а самі весело наспівували. Вівсянки теж не відставали від синиць,вони сиділи на верхів’ях дерев і , гріючись на сонечку , виводили дзвінкі трелі.                                                                                                                                                                                    

      До цих перших весняних співаків прислухався строкатий дятел. Він теж хотів по-своєму привітати весну, ось тільки співати він зовім не міг. Тоді дятел забрався на верхівку обламаної бурею сухої сосни і з усієї сили став бити по стовбуру своїм міцним дзьобом, відбиваючи тріскучий барабанний дріб.                                                                                

        Навіть старий тетерук і той відзначив прихід весни. Сидячи на товстому сучку берези, він раптом витягнув шию і забурмотів довгу воркітливу пісеньку, схожу на пісню весняного струмочка.

2.Класифікація слів- термінів. 

Подані іменники поділити на 2 групи: а) ті, що означають назви перелітних птахів; б) ті, що означають назви зимуючих птахів. Підкреслити закінчення. Ластівка, синичка, дятел, лелека, грак, шпак, горобець, журавель, соловей, ворона, сорока, стриж, зозуля, галка.

Доберіть іменники за поданим зразком, запишіть їх за алфавітом.

Домашні тварини: корова,кішка...             

Дикі тварини: лисиця,олень...

 Рослини лісу: осика, ялина...

Прочитайте іменники, визначте їх рід. Подумайте, про яких тварин іде мова.

 Кора, гніздо, лігво ,отара, ключ, табун, гурт, стадо; дзьоб, хобот, рило, ніс.

3.Завдання на визначення і пояснення понять.

Творчий словниковий диктант 

Простір   Землі,       який     можна   охопити    оком. Прилад,  за   допомогою   якого орієнтуються   на   місцевості. Великий  простір на якому немає гір. Місце, де річка впадає в море. Верхній шар землі, на якому ростуть   рослини. Прилад,за допомогою як   визначають   точну   температуру.  Прилад, за   допомогою   якого  визначають напрям вітру. 

 Слова для довідки: компас, горизонт, флюгер, термометр, гирло, рівнина, грунт.

Використання матеріалу з природознавства на уроках української мови сприяє збагаченню словника учнів не лише термінологічними назвами, а й прикметниками, дієсловами, що означають ознаки, характерні особливості предметів, явищ навколишньої дійсності.

Найбільш доцільними, на мій погляд, є такі лексичні вправи: 

1.Назвати - 

 а) дієслова, які можуть сполучатися зі словами: ріка ( протікає, впадає, піниться, грає,тече, шумить, розливається, мчить...), дощ (іде, накрапає,ллє, стукає, шелестить, сіє, періщить...), сонце (гріє, світить, пече, палить, усміхається...);                 

б) прикметники,   що   можуть   сполучатися   зі словами : рівнина (плоска,горбиста, хвиляста...),     рослини (  хлібні,   овочеві,   плодові,   декоративні...),     ліс (хвойний, листяний, мішаний...).

2. Використавши   слова    першого і другого стовпчиків, складіть речення. Визначте дієвідміну дієслів, підкресліть їх особові закінчення.                         

3. В речення   тексту   вставте   потрібні   за   змістом  прикметники. Які з них мають протилежне значення?
Соловей цвірінькати 
журавель гелготати 
жаба щебетати 
горобець курликати 
гусак кумкати

За будовою рослини відрізняються одна від одної. У калюжниці листки... (гладенькі, округлі), а в огірка... (шорсткі,зубчасті). Стебло   у   калюжниці  досить... (товсте, прямостояче), а  в огірка воно... (тонке, стелиться по землі).

4. Запишіть по2 прислів”я про рослинний  або  тваринний світ. Дієслова підкресліть, визначте їх число, час.                                                                                                    

 Зразок : Ластівка день починає, а соловей кінчає.                                                                                

5. Відгадайте загадки. Підкресліть   прикметники   разом з іменниками, до яких вони належать. 
Визначте відмінок.                                                                                                Великі вуха, косий зір,                                                                                                                

 Як називається цей звір?(Заєць). Червоне личко, зелена косичка. (Помідор).                            

В золотий клубочок сховався дубочок. (Жолудь).

Відгадуючи загадки, діти нерідко помиляються, оскільки  беруть до уваги лише одну ознаку певних предметів, явищ. У зв’язку   з цим в учнів треба виробляти вмін-ня розрізняти  предмети,  що належать    до   одного   і того   ж  роду, за їх суттєвими ознаками. Розглянемо приклади такої роботи.   

1.Вставити   потрібні   за   змістом слова. Підкреслити закінчення у прикметниках та іменниках, до яких вони належать.                                                                           Малина і ожина – це ... (ягоди). Малина солодка, соковита, брусниця... . Ялина і сосна – це... .У ялини стовбур темно-коричневого кольору, а в сосни ... .

2.За даними ознаками визначити різні предмети, явища одного роду.                       

Наприклад, як називається домашня тварина:                                                                                                                

- яка має великий тулуб на сильних ногах і дає людям молоко, м’ясо?                        

–від якої люди одержують м’ясо,вовну, жир, молоко?                                                                 

- Як називають водяну рослину, що:                                                                              

- має великі білі квіти і широке листя?  ( Латаття біле).                                                                              

– суцільним килимом вкриває поверхню води? (Ряска).

       Сучасний методичний  підхід до засвоєння мовних знань у контексті зв’язного мовлення дає великі можливості вчителю використовувати тексти підручника природознавства на уроках української мови. За спостереженнями діти зацікавлюються такою роботою, глибше усвідомлюють значення, граматичну структуру, особливості правопису термінологічних назв, спостерігають за їх використанням у зв’язному висловлюванні.