Конспекти уроків 

Побудова описів, міркувань, казок за враженнями від уроку мислення у природі “Пташки взимку”(2 клас) 

Тема. Пташки взимку. 

Мета. Ознайомити учнів із зимуючими птахами. Формувати вміння помічати характерні особливості спостережуваних явищ природи. Вчити будувати казки, розповіді за враженнями від побаченого. 

Хід уроку 

І. Вступна бесіда. Повідомлення теми уроку. – Відгадайте загадку. Сніг на полях, лід на річках, віхола гуляє. Коли це буває? - За якими прикметами ми з вами пізнаємо зиму?

ІІ. Актуалізація знань про зимуючих пташок. 

– Кому взимку живеться найважче? Чому? 

- Птахів здавна називають санітарами лісів, полів. 

Синичка – з”їдає за день комах стільки, скільки важить сама. 

Шпак – тільки за сніданок поїдає 50-60 комах. 

Ластівка – за літо з”їдає до мільйона комах. Ось чому треба бережно ставитися до пташок. 

Розв’язування задач про пташок під №2,18,21,24. 

ІІІ. Розгляд малюнків зимових пташок, їх стислі описи. 

Синичку ми впізнаємо по жовтих грудцях. 

Горобчик сіренький, метушливий, часто заглядає до нас в кімнату. 

Снігур прилітає з першим снігом. У нього червоні груди. 

Дятел має довгий хвіст, міцний дзьоб, червону латочку на голові та біля хвостика. 

Сорока – білобока, чорний хвостик і головка. 

Ворона- чорна. 

-Зараз ми підемо на природу ,поспостерігаємо за нашими пернатими друзями. Подивимося ,де їх більше – в парку чи біля людських осель . Подумаємо: чому? 

-Спочатку підійдемо до нашої годівнички, а потім у парк. Тільки, коли йтимемо,не треба кричати, щоб не сполохати пташок. Тоді ми побачимо і почуємо багато цікавого.  

1. Біля пташиної їдальні. – Які пташки прилетіли пообідати? Що любить синичка? А горобчик ? Снігур? У парку розпізнаємо пташок і говоритимемо про них. 

2. Читання віршів, відгадування загадок для актуалізації чуттєвого досвіду, уяви дітей. 

– Народ склав багато загадок про пташок. Спробуйте їх відгадати. Поясніть, чому ви так думаєте? 

Біла латка чорна латка по березі скаче. Маленький хлопчик у сірій свитині по дворах літає, крихти збирає. В'ється, стука молоток, поправляє ним сучок.

3. Виразне читання віршів. 

Дятлова кузня 

В дятловій кузні гаряча пора. 

Дятлова кузня стоїть край двора. 

Дятел невтомно працює щодня 

– Така роботяща у нього рідня. 

Вчився він змалку так працювать, 

Щоб шкідників з-під кори добувать. 

М. Сингаївський 

4. Робота за віршем. 

ІІІ. Складання казок про життя пташок взимку. 

Опорні слова: cиничка- невеличка, жовтогрудочка, трудівниця, сорока-білобока, дятлик-ковалик і лікар трудівник, снігур у червоній сорочечці, горобчик-молодчик .

2 клас 

Тема. Роса на траві. Екскурсія в природу. 

Мета. Збагачення чуттєвих сприймань, розвиток уяви, фантазії, образного мислення. Вчити передавати те, що вразило уяву, казкою, малюнком. 

Хід уроку

Одного весняного ранку яскраво світило сонечко, а в тіні під школою на зеленій молодій траві розсипала ніч краплинки роси. Вони були кругленькі, прозорі, наче кришталеві, переливалися різними кольорами. Сюди і прийшли ми на урок мислення під блакитним небом. 

І. Мотивація уроку. Постановка пізнавальних завдань. 

- Діти, я щойно знайшла дивинки на подвірї школи. Зараз ми підемо, і ви пошукаєте, де вони, згода?І ми поспішили до зеленого килиму, що розкинувся поблизу школи. Звичайно, діти відразу помітили незвичайну красу. 

ІІ. Колективне споглядання, сприймання, спостереження роси на траві. 

-Що це на травинках? Хто її розсипав? Як утворилася роса? Коли ви ще бачили росу? 

Словесне малювання за мотивами поезії М. Рильського. 

Виразне читання (хорове та індивідуальне) вірша. 

Вечір 

На білу гречку впали роси, 

Веселі бджоли відгули . 

Замовкло поле стоголосе 

В обіймах золотої мли. 

– Які слова малюють яскраві барви згасаючого дня? Як поет передає ніжну стоголосу пісню весняного поля? Яку картину ви уявляєте, слухаючи вірш? 

Відгадування загадок. Бесіда про побачене. Народні прикмети про росу. Побудова усних зв”язних висловлювань” Що кому розповіла краплинка?” 

Написання казок за опорними словами: краплинка- веселинка, нічка розсипала срібні роси, переливаються різними кольорами, росинка-краплинка, яскраве, чисте сонечко, вмита росами травинка. 

ІІІ. Підсумок уроку

3клас 

Побудова казок за самостійно дібраним сюжетом та робочими матеріалами на основі вражень від уроку мислення в природі”Сонце – джерело життя на землі” 

Тема. Сонце – джерело життя на землі. 

Мета. Пояснити, що сонце – небесне світило, яке має найбільше значення для життя на землі. Вчити спостерігати різні явища і міни у природі. Відшукувати причини цих явищ і змін. Поповнювати словник дітей образними висловами про сонце. Вчити послідовно і логічно висловлювати думку. 

Місце проведення. Шкільне подвір’я, сад біля школи. 

Хід уроку 

І. Актуалізація опорних знань учнів. Відгадування загадки Л.І. Глібова” Котилася тарілочка .” – Що таке крута гора? Що таке чорна баба? Що таке золота тарілочка? Як у загадці названо сонечко? Чому люди називають сонечко найкращими словами, люблять його? 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Розповідь учителя. Сонце - небесне світило, величезна вогняна куля з розжарених газів. Там така висока температура, що до Сонця й на тисячі кілометрів не можна нализитись. Сонце знаходиться від нас дуже далеко. Щоб до нього можна було доїхати швидким поїздом, то на це й життя не вистачило б. Воно безперервно посилає на землю світло і тепло, необхідні для життя на землі. 

ІІІ. Постановка проблемних завдань у процесі колективних спостережень. 

– Чи задумувались ви над тим, щоб сталося на землі, якби погасло Сонце? – Пригадайте, які дні і ночі взимку? 

– Які тіні посилає на землю сонце, коли на небі високо – низько? 

– Яка погода узимку надворі? Яка температура? Чому? 

- Що сталося з деревами, травою? 

– А чому це відбувається? 

– Чого бояться пташки взимку ? 

– Як звірі поводяться взимку ? 

- Як пристосовуються до зими люди? 

– Чого взимку не вистачає тваринам, рослинам, людям ? 

– Що потрібно, щоб існувало життя на землі?

Спостереження за рослинами на сонці, в тіні. 

– Чого бракує траві, що росте під деревом 

– Чому в гущавині дерева ростуть дуже високі 

Учень читає казку. За виоским парканом росла яблунька. Там було темно і холодно. Вона ніколи не бачила сонечка, а побачити його дуже хотілося. Ось і почала вона тягнутися вгору. Та поки дотяглася, стал а вищою паркана, зробилася тоненька-тоненька. Зате побачила сонечко і стала на ньому грітися. Згодом стала красивою, мов молода дівчина. 

- Подивіться під камінець. Чи росте під ним травичка? Яка вона? Чому ? 

Робимо висновок: без сонячного світла рослина гине. - Чому люди влітку прагнуть засмагати ? - Чому в кімнатах треба робити великі вікна ? -Сонячні промені вбивають хвороботворні мікроби. Туди, де рідко заглядає сонце, часто заглядає лікар. Сонцем виліковують різні хвороби. 

ІV. Робота над загадками. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися не дає. Золотий пішов, а срібний прийшов. Мету, мету – не вимету, несу, несу – не винесу, прийде пора – само піде. Товариш товариша здоганяє і один від одноо втікає. Що сходить без насіння. 

V. Підсумок спостережень. 

VI. Ігри. 

1.”Сонечко сходить.” 

2.” Місяці року”. Ведучий дає кожному школяреві назву якогось місяця. Потім викликає пори року. 

3.Хоровод” Веснянка” (“ А вже красне сонечко припекло”, за віршем О. Олеся) 

VII. Складання казки про сонце( письмово). 

1. Постановка мовленнєвих завдань. 

– Які ж казкові пригоди, історії могли б статися з сонечком 

2. Самостійна побудова і запис казки до виготовленої книжечки . 

І варіант. За самостійно дібраним сюжетом. 

ІІ варіант. Із використанням ілюстрованих карток. 

VIII. Виразне читання, колективне обговорення та редагування складених казок.

3 клас 

Побудова наукового тексту за враженнями від уроку мислення у природі “Зелений листочок – сонячна комора” 

Тема. Зелений листочок – сонячна комора . 

Мета. Ознайомити з тим, що у листка є сонячна енергія, що зберігається вона дуже довго ; що листок – це джерело життя рослинки. Вчити дітей спостережливості, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв”язки у природі, логічно, аргументовано висловлюватися. Прищеплювати любов до природи. 

Місце проведення. Шкільне подвір”я – тополина алея; галявина, вкрита зеленою травою, березовий гай – куточок краси. 

Хід уроку 

І. Актуалізація навчальних завдань, умінь, навичок. Відгадування загадок. Ніхто не лякав, а вони тремтять. Влітку борода виростає, а взимку опадає. 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку. 

1. Розповідь учителя. – Сьогодні ми поговоримо про зелений листок. Колись давно англійський учений- хімік Прістлі зробив такий дослід. На вікні, добре освітленому сонцем,він накрив скляним ковпаком мишу. Через кілька годин миша здохла. А під другий ковпак він помістив мишу і гілочку м”яти. Під цим ковпаком миша жила. 

- Чому? Як ви думаєте ? 

- А колись, двісті років тому, це було справжнім дивом,відкриттям у науці. Своїм дослідом учений довів,що рослини очищають повітря. Пізніше, через 9 років, уже голландський учений Ігенгауз уточнив, що рослини очищають повітря завдяки променям сонця. Ми з вами спробуємо побувати маленькими дослідниками і дізнаємося, чому зелений листок називається сонячною коморою. 

2. Робота над дослідженням. Еврестична бесіда. 

– Подивіться на топольку, які в неї листочки? - А ось знизу росте трава. Якого вона кольору? Чому? - Щось у ваших відповідях є правильне. Спробуємо їх порівняти з науковими висновками. 

Зелений листок можна назвати зеленою лабораторією. У ньому є зелені маленькі зернятка(хлорофіл). Простим оком їх не помітиш. Коли сонечко світить ці зернинки ростуть, а потім розпадаються на маленькі часточки. А ті знову ростуть; так розвивається листок. А від цього і росте рослинка. Та, крім зелених зернинок, є в листку й жовті.У деяких рослин – фіолетові, червоні. Коли сонечко перестає світити, зелені зернинки пропадають. Залишаються жовті (червоні, фіолетові) зернинки, і листок змінює забарвлення. 

– Давайте порівняємо два листки –зелений і жовтий . 

- Який зелений листок? А жовтий? Чому це так ? 

- Розгляньте уважно листочок. Що ви на ньому бачите? Для чого ці жилки? 

- По цих жилках від коріння надходить по стовбуру вода у листок. Тут уже її чекають маленькі кухарики – оті зелені зернинки. Вони вже готові варити їжу для рослинки. Але їжі вони не зварять без вогню. Де ж вони його беруть? 

– Щедре сонечко кинуло ласкаві промінці, і вже вариться обід для всього дерева. Зготували їжу. А як же її рознести по всій рослинці? Як це відбувається? 

- Знову вам дасть відповідь листочок, який ви тримаєте в руці . 

- Підніміть листочок проти сонечка.Крім жилок, які ми вже бачили, що там ще є ? 

-По цих тоненьких жилках і розноситься їжа по всьому дереву, завдяки чому воно росте. От чому називаємо листочок коморою, - там зберігається все, чим живиться рослинка. 

- А чому сонячною? Спробуємо розібратися. 

–Чи дихає листочок? Придивіться: у ньому є крапочки. Це маленькі отвори, ніби кватирки у вікні. Через них і вдихає листочок вуглекислий газ. З коріння до нього надходить вода, а сонечко дає тепло і світло. Зелені зернинки-кухарики у листку з води, вуглекислого газу та сонячних променів варять обід . Це цукор і крохмаль. Тому і вважають , що сонечко живить увесь світ. Чим більше вбере в себе сонячної енергії, тим більше утворить цукру і крохмалю. А землероби стараються якомога більше взяти сонячної енергії. Засівають поля, вирощують сади. 

ІІІ. Підсумок уроку. 

– Чому листок називають сонячною коморою? Тепер повернемося у клас і спробуємо результати свого дослідження викласти на папері. 

Допоміжні матеріали. 

Зачин. Зе лений листок називають сонячною коморою, бовін вбирає сонячне світло і тепло. Як це відбувається? 

Головна частина. Що за диво-кухарики живуть у листку? Крихітні зелені зернинки їх не помітиш оком. Із чого вони готують їжу для рослин? Як потрапляє у листок вода? Піднімається від... по стовбуру... розноситься по жилках... Що вдихає листочок через отвори? Що видихає? Вуглекислий газ; кисень. 

Заключна частина. Під дією сонця маленькі зелені зернинки –кухарики утворюють ... і ... . Ними живиться вся рослинка.

3 клас 

Складання діалогу. Драматизація 

Тема. Бджілка на яблуневій квіточці. Екскурсія в природу. 

Мета. Ознайомити дітей із поведінкою бджілок.На яскравих прикладах довести, що бджілки – великі трудівниці. Удосконалювати навички звязного мовлення; прищеплювати школярам бережливе ставлення до природи. 

Місце проведення. Шкільний сад. 

Хід уроку 

І. Актуалізація знань, умінь, навичок. Підготовка до сприймання нового матеріалу. 

- Який місяць закінчується через кілька днів?Чим він вам сподобався? Які дерева відцвіли? А які зараз квітнуть? Що це за деревце? Що цікавого ви помітили на ньому? 

– Я щиро радію вашим розподям, бо народилися вони з уважних спостережень за природою. Радію від того, що у вашому маленькому серці проростають зернятка доброти і любові до рідного краю. Дуже добре мати своїх зелених друзів, турбуватися про них. 

ІІ.Оголошення теми, мети уроку.Мотивація навчальної діяльності. 

1.Відгадування загадок. - Сьогодні запрошує нас до себе в гості маленька рожевощока яблунька. Вона хоче познайомити нас зі своїми друзями. Хто вони, дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку. Не мотор , а шумить, не пілот, а летить, не змія, а жалить. 

2. Спостереження за бджілками. – Де повсідалися бджілки на яблуньці? Чому вони сидять на квітках, а не на листочках? Що роблять бджілки на квіточці? Чи можна назвати бджілок садівниками? Чому? 

3. Розгляд бджілки. –Яка бджілка ? Скільки у ніжок? Які вони ?Що вона ними робить? Що дивного є ще у бджілки ? Для чого їй так багато очей? 

- Ми бачимо тільки двоє великих , інші 3 майже непомітні, допоміжні. Завдяки їм бджілки визначають час доби, знають, коли повертатися додому. Комахи розрізняють білий, жовтий, і синій кольори. Орієнтуються за сонцем.  

- Як бджілка бере нектар? Як бджоли дізнаються про те, що з’явилося багато нектару? - Бджоли-розвідниі відшукують медоносні рослини і негайно повідомляють про них сім’ю. Своєрідними рухами тіла – танцями показують, куди летіти , в якому напрямі. Коли ж одна розвідниця запрошує до лісу, а інша - в сад, то перемагає та, яка краще танцюватиме. 

– Що ще цікавого знаєте про бджіл? Подивіться на задні ніжки бджілки. Що то жовте на них? А для чого пилок несуть у вулик? 

-Складаючи пилок у чашечки, бджоли додають до нього по краплині меду і замішують пилкове тісто. Воно починає бродити. Утворюється бджолиний хліб. Його називають пергою. Без неї сім’я не проживе. -Чи доводилось вам бачити бджілок, коли вони п’ють воду? 

– Бджілки набирають води і несуть у вулик. Вода потрібна їм для приготування кашки і для охолодження в спеку. - Як живуть бджілки? 

- Вони живуть невеликими сім’ями у спеціальних вуликах. Між членами сім’ї існує чіткий розподіл доручень. 

- Як вони розподіляють свої доручення? - Наймолодші бджілки, яким минуло тільки 3-4 дні від народження прибирають і чистять своє гніздо. А коли трохи підростуть , зміцніють, починають годувати личинок – маленьких діток. Коли їм сповниться 2 тижні, вони залучаються до будівництва. Приблизно на 20 день свого життя вже вилітають збирати нектар. Старі бджілки теж працюють. Вони носять воду і далеко від свого житла не відлітають. 

- Хто ж головний член сім’ї? - Це матка, вона не здатна добувати їжу чи будувати гнізда. У неї одна турбота – відкладати яйця. - Як поводяться з нею інші бджілки? 

- Інші члени сім’ї ставляться уважно до своєї господині: годують її, оберігають. Адже сім’я без матки не може жити. 

– Чи є у бджолиних сім’ях ледарі. - Є . Це трутні. Вони з’являються навесні, коли починається розмноження бджіл і живуть до кінця літа. Потім бджоли їх виганяють. 

ІІІ. Побудова діалогу(усно). Драматизація. Відгадування загадок. Декламування віршів. 

– Зараз ми з вами перенесемося в казку. Чим служать квіти бджілкам? Про що стали розмовляти гілочка та бджілка? 

- Складіть діалог. Передайте в особах їхню розмову. 

-Чого прилетіла ?Чого ? - злякано прошепотіла яблунева гілочка. 

– Квіткового соку напитися, щоб медком інших пригостити, - задзижчала бджілка. Заспокоїлась гілочка, підставила білу запашну квіточку і сказала: 

– Пий, пий! На здоров’я! 

- Які вірші, казки, оповідання про бджілок ви читали? (В. Сухомлинського” Мед у кишені”, Г. Демченко” Оповідання Золотовки”). 

-Які загадки, прислів’я знаєте? Понад квітами літає, солодку росу збирає. Люди раді літу, а бджоли квіту. Де багато квіток, там і медок. Маленька бджілка, але й та трудиться. 

ІV. Підсумок уроку. 

– Чи сподобалось вам у гостях у яблуньки? 

-Чим здивували бджілки вас? 

-Чи хотіли б ви розповісти про них на сторінках науково-популярної газети ” Колосочок”? 

- Щоб вам хотілося написати? 

- Що ж на наступному уроці української мови спробуємо свої сили . 

-А зараз скажемо яблуньці: до побачення! Спасибі за гостинність!